Школа кар’єрного зростання

УНІВЕРСИТЕТ «УКРАЇНА» чекає на тебе

  • самопізнання
  • знайомство із професіями
  • планування кар’єри

Ви вкладаєте свої бажання та здібності –
Ми створюємо можливості для зростання Вашої кар’єри

  • Як 100% правильно вибрати професію відповідно до нахилів та здібностей?
  • Яким хоче бачити роботодавець випускника?
  • Де потрібно вчитися, щоб після закінчення не залишитись без роботи та влаштуватися на високооплачувану роботу?

Освітній проект “Школа кар’єрного зростання”

ПРОПОНУЄ ВАМ МОЖЛИВОСТІ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ПОЧАТКУ ПОБУДОВИ УСПІШНОЇ МАЙБУТНЬОЇ КАР’ЄРИ

Мета проекту – надання можливості отримати знання та практичний досвід, необхідні для побудови майбутньої кар’єри.

Унікальність проекту – максимальне поєднання знань та практичних умінь у процесі побудови кар’єри.

Результат – Ви оволодієте азбукою спілкування, знайомства, лідерства, мистецтвом міжособистісних взаємин, традиційними та новітніми технологіями зміцнення здоров’я і краси.

Освітній проект “Школа кар’єрного зростання”

Що важливо для кар’єри?
Формування іміджу Навички спілкування Вибір професії
Як ти виглядаєш? Як ти спілкуєшся? Чи у свої сани сів?
– Магія краси
– Магія здоров’я
– Оздоровчий фітнес
– Хіротерапія
– Мистецтво знайомства
– Ділові ігри (мистецтво ведення ділової бесіди)
– Тренінги (спілкування, особистісного зростання і т.д.)
– Школа лідерства
– Програма «Волонтер»
– Діагностика здібностей (твої сильні сторони та якості, які варто розвинути) – «Примірка професії»
– профорієнтаційні ігри
– Прогноз професійної успішності
Через активну взаємодію з іншими та спеціальні ігрові вправи Ви навчитесь
володіти своїми емоціями, навичками догляду за своїм тілом, шкірою, фізичною формою правильно слухати Іншого, ефективно будувати розмову, оволодієте навичками аргументації та таємницями невербального спілкування „мовами жестів, міміки, тіла” представляти себе, свої сильні сторони, знання та вміння, оволодієте новими формами поведінки

Все ЦЕ забезпечить Вам професійне процвітання та успішність у житті!

Чекаємо Вас за адресою: вул. Львівська, 23
у будь-який зручний для Вас день з понеділка по п’ятницю о 16:30 або 18:00.

Тел. для довідок: 409-27-61, 097-849-25-17, 098-279-16-49, 093-745-71-00.

Програма блоку „Навички спілкування”

Заняття 1-2. „Знайомство із власним Я”

Знайомство учасників групи між собою, представлення себе, власних сильних сторін, позитивних якостей, умінь у групі: вправи „Снігова куля”, „Інтерв’ю”, „Моя планета”.

Орієнтовно-діагностичний етап:
  • розвиток мотивації до самопізнання: вправа „Хто Я? Який Я?”, „Магічна рука”, „Великий майстер”;
  • дослідженя власних здібностей: вправи „Міст”, „Рекламний ролик”, „Старовинна лавка”;
  • цілісне уявлення про себе: „Маска”, „Знайомтесь – це Я”, „Безлюдний острів”, „Комплімент”, „Десять кімнат”, „Карта майбутнього”.
Заняття 3, 4, 5. „Мистецтво спілкування”

Формування комунікативних умінь:

  • встановлення контакту, розташування до себе, формування довіри та інтересу до себе: вправи „Стіна”, мозковий штурм „Ефективне спілкування”, „Перше враження”, „Вміння вести розмову”, „Написи на футболці”, „Встановлення контакту”, „Поводир”;
  • активне слухання, передача інформації, комунікація почуттів: вправи „Кореспондент”, „У зоні недосяжності”, „Невербальна поведінка”, „Розібратися у проблемі”;
  • навички ділового спілкування: аргументація власної точки зору, продуктивна конфронтація, навички прийняття рішення, знаходження компромісу, навички групової дискусії: вправи „Сократівський діалог”, „Ковбой”, „Прохання”, „Катастрофа в пустелі”, „Будівництво мосту”, „Коллаж”, „Проект міста”.

Програма блоку „Вибір професії”

Заняття 6. „Діагностика здібностей”

Психологічна діагностика здібностей за методиками: „Карта професій”, „КОС”, „ДДО”, „Опитувальник стилей діяльності”, методика саморегуляції, топінг-тест (методика Макаренка).

Заняття 7-8. „Примірка професій”

Виявлення усвідомленості вибору професії та сформованості професійних планів, поглиблення знань про особливості професій типу „людина-людина”:

  • виділення та презентація здібностей, знань, умінь, сильних сторін, прогноз професійної успішності: профорієнтаційні ігри: „Елітарний клуб”, „Спляче місто”, „Один день із життя…”, „Сон із життя…”, „5 кроків”, „Створення світу”.

Фахівці Центру практичної психології, який діє на базі Інституту соціальних технологій Університету „Україна”, не лише виявляють вроджені схильності абітурієнтів, але й надають консультації, проводять тренінги. Хто ви – інженер чи вільний художник, керівник чи підлеглий, організатор чи виконавець? На ці та інші питання може дати відповідь профорієнтаційне тестування.

Справді, вкрай необачно обирати спеціальність лише з огляду на її модність, престижність, розмір пропонованої зарплати. Здібності у навчанні та схильність до певних предметів не є надійними орієнтирами при виборі професії. Необхідно звертати увагу на психічні властивості індивіда, як от темперамент, вроджені й набуті риси характеру, характеристики пам’яті, мислення тощо.

– Ми передусім визначаємо, які здібності й захоплення мав абітурієнт у школі, – розповідає працівник Центру практичної психології Леся Василюк. – Після цього пропонуємо тести, які показують, до професій якого спрямування схильний опитуваний. Є така класифікація, що поділяє професії на 5 типів у контексті предметів і об’єктів, з якими представник даного фаху працює. Це типи «людина – природа» (агроном, ветеринар, лісничий, зоолог), «людина – людина» (менеджер, вчитель, соціальний працівник, продавець-консультант), «людина – техніка» (токар, водій, радіомеханік), «людина – знакова система» (програміст, коректор, математик), «людина – художній образ» (дизайнер, художник, музикант, письменник).

Варто зауважити, що останніх серед абітурієнтів з кожним роком стає дедалі більше. Їм важко працювати за тими спеціальностями, які передбачають жорстку трудову дисципліну, що потрібно враховувати…

Крім схильності до професій певного типу, ми виявляємо, в якій особистісній сфері людина може себе проявити якнайповніше: це мотиваційна сфера, інтелектуальна чи комунікативна; людина має організаторські здібності чи, наприклад, володіє рисами сумлінного виконавця. Ми виводимо загальний результат, і тоді абітурієнт визначається, чи варто переглядати свої погляди на майбутню кар’єру кардинально, чи, може, треба звернути увагу на особистісні характеристики, яких бракує для досягнення поставленої мети. У такому випадку ми пропонуємо тренінги, індивідуальні чи групові заняття.

Не слід недооцінювати психологічний аспект вибору професії, адже саме з огляду на нього чимало спеціалістів так і не реалізувались у своїй кар’єрі. Скажімо, щоб бути хорошим журналістом, недостатньо лише добре писати (діяльність типу «людина – знакова система»). Невід’ємні риси успішного медійника – комунікабельність, наполегливість, рішучість (ознаки типу «людина – людина»). Якщо ж цих рис немає, потрібно знайти компромісне рішення – піти вчитися на редактора, коректора, перекладача.

Інша ситуація: школяр добре знає хімію і біологію, тому вирішує вчитися на лікаря. Але, попри хороші оцінки з цих важливих наук, майбутній ескулап зовсім не наділений філантропією, бажанням допомагати, закотивши рукави, навпаки – виявляє деяку бридливість при фізичних контактах із людьми. Ясна річ, що хорошого медика з нього не буде, зате може вийти непоганий фармацевт. Майбутній юрист, попри доскональне знання законів, повинен також бути хорошим оратором, вміти переконувати, аргументувати власну думку.

У виборі майбутньої професії також не зайвим буде зважати на тип особистості, темперамент, репрезентативну систему. Ще на початку ХХ століття психолог Карл Юнг увів поняття екстравертності й інтровертності. Йдеться про вроджену схильність черпати енергію, життєві сили: у випадку екстравертів – із соціальних контактів, комунікації; у випадку інтровертів – із внутрішнього світу. Так от, якщо абітурієнт – типовий інтроверт, який не любить галасливих збіговиськ (вони його виснажують) і воліє працювати наодинці, робота в шумному колективі, де всі ідеї народжуються у процесі групового «мозкового штурму», не лише негативно вплине на його самопочуття і продуктивність, але й не дасть йому можливості розкрити свій потенціал. Інтровертам потрібно обмежувати спілкування, тому вони стають хорошими письменниками, редакторами, бібліотекарями, архіваріусами, лаборантами науково-дослідних інститутів, контролерами з якості…

І навпаки, якщо маємо типового екстраверта, якого надихає і стимулює спілкування, постійна робота тет-а-тет із комп’ютером може стати для нього не лише причиною неефективності праці, але й глибокої депресії і розчарування в житті. Тому екстравертам бажано працювати продавцями, юристами, лікарями, рекрутерами, координаторами проектів тощо.

– Наприклад, у сфері психології себе цілком може реалізувати людина будь-якого типу, – говорить доцент кафедри психології Інституту соціальних технологій Університету „Україна” Олена Берещук. – Якщо спеціаліст надає консультації, проводить психологічні тренінги, безпосередньо контактує з людьми, краще, щоб він був екстравертом, який сам потребує цього спілкування. Якщо ж людина «загорнута» в себе, схильна до самоаналізу, любить і вміє це робити професійно стосовно інших, то маємо хорошого інтроверта-психоаналітика. Така людина також може стати науковцем і гарно реалізувати себе у цій сфері. Думаю, що в кожній професії є ніші, які може займати людина з певним типажем: інтроверт чи екстраверт, холерик чи флегматик… Робота є для всіх, але бажано, щоб ця робота, крім фінансів, приносила ще й задоволення.

Вроджені психічні особливості значною мірою впливають на успішність і кар’єру. Але історія наводить багато прикладів, коли люди досягали висот професіоналізму не завдяки, а всупереч обставинам. Варто пам’ятати, що робота над собою здатна виправити ті риси, які заважають фаховому становленню, і розвинути ті, які покликані привести вас до успіху.